відволікти
Смотреть что такое "відволікти" в других словарях:
відволікти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відволікати — а/ю, а/єш, недок., відволокти/, очу/, оче/ш і відволікти/, ічу/, іче/ш; мин. ч. відволі/к, локла/, локло/; док., перех. 1) Волочучи кого , що небудь, віддаляти від певного місця. 2) перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого , чого… … Український тлумачний словник
відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
відкладати — відкласти 1) (призначати здійснення, проведення чого н. на інший час), переносити, перенести, відтерміновувати, відтермінувати, відтягати, відтягувати, відтягти, відтягнути, відволікати відволікти 2) (класти кудись що н. на певний час, із певною… … Словник синонімів української мови
розважити — 1 дієслово доконаного виду відволікти, розвеселити розважити 2 дієслово доконаного виду поділити на частини … Орфографічний словник української мови
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
відтягати — відтягувати, відтягти, відтягнути 1) (тягнучи, переміщати в інше місце), відсувати, відсунути; відволікати, відволо[і]кти (переміщати волочачи) 2) (тягнути вниз своєю вагою), обтягувати, обтягнути, обтягти, похиляти, похилити … Словник синонімів української мови
